Росію повернули в ПАРЄ: Що це означає для України
На літній сесії ПАРЄ, яка відкрилася вчора у Страсбурзі, відбулося безпрецедентне нічне голосування, підсумком якого стало повернення російської делегації в Раду Європи. Про це повідомляє Depo.ua.
Резолюцію про зміну санкційного режиму та повернення Росії до роботи у ПАРЄ без обмежень права голосу підтримали 118 депутатів, 62 - голосували проти, 10 - утримались. Голосування відбулося після першої ночі за київським часом. Робота ПАРЄ була продовжена через боротьбу української делегації, яка зикидала доповідь бельгійської сенаторки Петри де Суттер 226 правками, які в Раді Європи мусили розглянути.
У доповіді "Посилення процесу ухвалення рішень Парламентської асамблеї в тому, що стосується прав та голосування" були закладені норми, завдяки яким російська делегація позбавлялася санкцій через дії у Криму та на Донбасі. І її підтримали більшістю голосів.
Держсекретарка МЗС Франції з питань Європи Амелі де Моншалєн була впевнена, що для виконання вимог ПАРЄ Росія має заплатити внесок і допустити Комісара РЄ з прав людини на свою територію, не назвавши зміну політики щодо України у переліку вимог.
Резолюцію у повному складі підтримали делегації з Азербайджану, Франції, Іспанії, Італії, Норвегії, Австрії, Словаччини, Португалії, Сербії і Туреччини.
Частково рішення про повернення росіян підтримали Швейцарія, Німеччина, Молдова, Чехія, Вірменія і Нідерланди.
Проти голосували Україна, Грузія, більшість делегатів від Польщі, Литви, Латвії, Естонії, Великої Британії і Швеції.
Чому Росії не було в ПАРЄ
У 2014 році, після анексії Росією Криму та початку конфлікту на Донбасі, ПАРЄ ввела проти російської делегації санкції, позбавивши її права голосу, а також можливості для російських представників очолювати комітети ПАРЄ і брати участь в роботі керівних органів Ради Європи. Санкції продовжили в 2015 році, а в 2016-му Росія на знак протесту припинила участь в засіданнях Ради Європи. З 2017-го року росіяни також припинили виплату річних внесків, що становлять 33 млн євро на рік - це приблизно 7% всього бюджету цієї організації. В 2018-му голосів на зміну санкційних правил не знайшлося. Але в грудні 2018-го Регламентний комітет ПАРЄ ухвалив рішення, що у випадку відновлення санкцій проти делегації Росії в Парламентській асамблеї Ради Європи вона не може бути позбавлена права голосу на виборах суддів Європейського суду з прав людини, генсека Ради Європи та інших керівників організації.
Між іншим, в резолюції були заклики до Росії сформувати делегацію і почати платити внески, або вона буде виключена з Ради Європи. Виключення означало б позбавлення доступу до механізмів Європейського суду з прав людини. Хоча росіяни після цього справді лякали тим, що вони готові вийти з Ради Європи. Цього на словах дуже боялися європейці та російські правозахисники, бо тоді відбулася б ізоляція Росії, процвітала б безкарність, яка могла стати наслідком неможливості звернення до ЄСПЛ.
10 квітня 2019-го делегати більшістю голосів підтримали резолюцію №2217. Документом пропонувалося змінити регламент пунктами, що обмежують повноваження і незалежність ПАРЄ в процедурі введення санкцій на користь поділу відповідальності між Комітетом міністрів Ради Європи та генеральним секретарем Ради Європи.
17-го травня на засіданні Комітету міністрів Ради Європи 30 з 47міністрів закордонних справ країн-членів Ради Європи підтримали рішення, що всі країни-члени мають право брати участь в діяльності статутних органів організації, а також голосувати на виборах нового генерального секретаря.
3-го червня Регламентний комітет ПАРЄ ухвалив проект резолюції, що передбачає ускладнення процедури введення санкцій проти національних делегацій в Асамблеї.
Москва наполягала на відновленні трьох основних прав: голосувати, виступати і бути представленими в керівних органах.
Що означає повернення Росії в ПАРЄ
Рішення, яке було ухвалене у Стразбурзі, змінює санкційний механізм. Російська делегація повертається в ПАРЄ попри невиконання умов щодо Криму та Донбасу, за що на неї були накладені санкції раніше. Це означає, що Рада Європи таким чином фактично визнала безрезультатність власних санкцій.
Попри повернення, ухвалена резолюція залишила право повністю відмовити у підтвердженні повноважень делегації окремої держави. Також існує можливість ухвалення точкових санкцій, позиція щодо яких має бути узгоджена найближчими днями.
Також існує окрема норма, яка дозволяє Росії подати список своєї делегації посеред сесії, не дивлячись на те, що у Статуті чітко прописане подання списків делегації перед початком першої сесії року. Це дозволяє Росії у вівторок вранці передати у Страсбург список своїх депутатів.
Як раніше повідомляв представник Литви у ПАРЄ Еммануеліс Зінгеріс і підтверджував наш представник Володимир Ар'єв, у потенційній делегації Росії є четверо представників, на яких накладені санкції ЄС.
"Схоже, що 4 з 18 членів нової російської делегації – Ігор Лебедєв (Список №114 Рішення 2014/145), Леонід Калашников (Список №110 Рішення 2014/145), Світлана Сергєєва (Список №116 Рішення 2014/145) і Леонід Слуцький (Список №18 Рішення 2014/145) знаходяться під персональними санкціями ЄС через агресію Росії проти України – заборона на в'їзд в ЄС (не діє для міжнародних організацій). Очевидно, що Росія намагається використовувати ПАРЄ, щоб обійти ці персональні санкції ЄС", - написав Зінгеріс.
Українські депутати вже заявили, що будуть оскаржувати повноваження Росії після подачі нею списку делегатів. І загалом, в Україні спрогнозували швидку загибель ПАРЄ після такого рішення.
Наші правозахисники вважають, що повернення росіян до Ради Європи - "моральна капітуляція" організації. Відкрите звернення правозахисних організацій до комітету ПАРЄ із питань процедури, імунітетів та інституційних справ, а також до національних делегацій країн-учасниць Ради Європи підтримали 12 українських правозахисних організацій ("Об’єднання родичів політв’язнів Кремля", "Крим SOS" та інші).
Чи потрібне повернення росіян Україні
Рада Європи - створена в 1949 році міжнародна організація, яка займається координацією співпраці європейських країн в області правового порядку, демократичного розвитку та захисту прав людини. У систему Ради Європи входить Європейський суд з прав людини, який має право виносити рішення по позовах громадян країн-членів Ради Європи, які порахували, що державно-правова система їх країни порушила їх права. Суддів ЄСПЛ вибирають члени Парламентської асамблеї Ради Європи - вони повинні зробити це і на нинішній сесії.
Безперечно, зняття санкцій з Росії в ПАРЄ - це перший дзвіночок, який свідчить про зміну поглядів у Європи щодо Росії. Під час зустрічей Володимира Зеленського з Еммануелем Макроном та Ангелою Меркель європейські лідери продемонстрували, що в них є власні інтереси поліпшення стосунків з Кремлем - вони виступали за повернення росіян у ПАРЄ. У німців є "Північний потік-2", у французів – бажання отримати геополітичну вигоду від вирішення конфлікту на Донбасі. Плюс, не варто забувати і бізнес-інтереси. Санкції проти Росії шкодять і Європі. П'ятирічний конфлікт, вирішення якого не просувається, їх дістав. Вони хочуть відновити переговори в "нормандському форматі", який блокує Путін. І щоб він бодай розглянув можливість власної участі, потрібні пряники у вигляді повернення РФ у ПАРЄ, а також прямі переговори Києва з сепаратистами, про що обмовився Макрон і що так підтримує Путін та поки не хоче робити Зеленський. Також європейців дістав Вашингтон, який є ледь не головним партнером України та противником зняття санкцій і "Північного потоку-2".
Та попри відвертий дипломатичний негатив від перемоги росіян у ПАРЄ, що вкотре продемонструвала успішність політики "гри в довгу" і відсутності поступок зі сторони Москви, наша держава має і власну вигоду. Вихід РФ з Ради Європи означав би неможливість захисту людей в Європейському суді з прав людини. Зокрема й в анексованому Криму. Україна ж, як ніхто, зацікавлена в максимальному покаранні росіян. І їхня присутність у Раді Європи залишає для нас цей інструмент. Хоча тепер майданчик Ради Європи, де можна було діяти проти росіян без перешкод, для нас втрачений - російська делегація всіляко чинитиме опір.
І хоча в.о. голови комітету Верховної Ради з питань євроінтеграції Марія Іонова вже заявила про можливість України припинити участь в асамблеї, це нам на користь точно не піде.