До законопроєкту про держбюджет подали поправки, які можуть суттєво звузити застосування української мови

До законопроєкту №5551-2 про зміни до держбюджету України на 2021 рік подали кілька поправок, які у разі їх ухвалення можуть суттєво звузити застосування державної мови.

Про це повідомив народний депутат Володимир В'ятрович від «Європейської солідарності» у Facebook.

Як зазначає нардеп, йдеться про чотири правки від депутатів партії «Слуга народу».

Так, поправки №13-14 виводять створення та показ фільмів і телепрограм з-під дії закону про українську мову. Їх за даними В'ятровича, внесли голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко та «слуга»-мажоритарник з Львівської області Орест Саламаха відповідно.

Поправка №16, яку подав «слуга» Андрій Клочко, прибирає необхідність держслужбовцям, які зараз обіймають посади, підтверджувати володіння українською мовою.

Також поправка №17, яку подав «слуга» Максим Бужанський, передбачає зміни до закону про мову і всіх освітніх законів. Тобто, ця поправка може дозволити використовувати мову корінних народів та нацменшин (а отже і російську) в освіті та скасовує штрафи за порушення мовного закону у сфері послуг. 

Наразі подані правки ще має розглянути бюджетний комітет Верховної Ради. У четвер, 15 липня, їх можуть розглянути на позачерговому пленарному засіданні Ради.

Проте, як зазначив В'ятрович, на засіданні підкомітету з питань бюджету 13 липня, де мали розглядати ці поправки, не були присутні депутати від «Слуги народу», а сам підкомітет не ухвалив жодного рішення щодо них.

Водночас Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь висловив занепокоєння, що у разі ухвалення ці поправки суттєво звузять застосування державної мови.

“Як Уповноважений із захисту державної мови звертаю вашу увагу на те, що пропозиції та поправки №13, 14, 16 та 17 до законопроєкту №5551-2, якими зокрема пропонується вивести сферу телебачення та радіомовлення з-під дії мовного Закону, скасувати штрафи за порушення Закону, відмінити іспити для державних службовців та повернути російську мову в освіту, за своїм змістом суперечать Конституції України та позиції Конституційного суду, можуть поставити під загрозу використання державної мови у відповідних сферах суспільного життя та призвести до порушення прав громадян на отримання інформації державною мовою”, - зазначив Кремінь у Facebook.

Окрім того, він наголосив, що внесення цих правок не відповідає визначеній Регламентом Верховної Ради України процедурі: вони не відповідають предмету правового регулювання самого законопроєкту №5551-2.

«Отже, внесені таким чином пропозиції та поправки не можуть навіть бути розглянуті ні на засіданні Комітету, ні, тим більше у залі парламенту», ㅡ зазначив мовний омбудсмен.