Рада ухвалила законопроєкт, який адаптує українську освіту до європейських стандартів

Верховна Рада ухвалила в цілому євроінтеграційний законопроєкт №10177 про індивідуальні освітні траєкторії та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті. 

Про це повідомили народна депутатка Ірина Геращенко та міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Відповідний документ підтримали 306 депутатів.

«Адаптуємо українську освіту до європейських стандартів. У топових ЗВО Європи студенти навчаються саме за такою системою. Дякую народним депутатам за підтримку!» — наголосив глава Мінцифри.

Як зазначається, студенти зможуть самі формувати освітню траєкторію, регулюватимуть темп і тривалість навчання, а також, за потреби, зможуть змінити спеціальність після року чи півтора навчання.

Федоров пояснив, що коли студент не визначився з конкретною спеціальністю, то зможе вступити на міждисциплінарну програму, наприклад, «Соціальні науки». У її межах є кілька спеціальностей: соціологія, соціальна робота та політологія. Після року-півтора студент сам обиратиме вже конкретну спеціальність і продовжить вивчати саме її. 

Водночас міністр освіти і науки Оксен Лісовий зауважив, що закон посилює автономію університетів. Так, заклади зможуть самостійно визначати інструменти для досягнення компетентностей, встановлених стандартом із нерегульованих спеціальностей. 

«Стандарти вищої освіти оновлюватимуться впродовж наступних місяців, що вже давно на часі. А в цих стандартах з’явиться більше вибірковості, що зрештою збільшить конкуренцію в університетах — кращі викладачі з інноваційними курсами отримають більше можливостей, а студенти — вищу якість», — зауважив очільник МОН. 

Тим часом для регульованих спеціальностей, як-от право, медицина чи правоохоронна діяльність, детально визначать вимоги до компетентностей та результатів навчання. Для цих галузей передбачені державні кваліфікаційні іспити.

Як пояснила Геращенко, законопроєкт №10177 передбачає:

• Оновлення термінології законодавства про освіту.
• Заклади вищої освіти самостійно розробляють освітні програми, враховуючи вимоги законодавства.
• Вводиться можливість присвоєння додаткових професійних кваліфікацій.
• Визнання результатів неформальної та інформальної освіти.
• Запроваджується мінімальна кількість годин навчальних занять в одному кредиті ЄКТС: на бакалавраті мінімум 10 годин (із 30 годин на один кредит ЄКТС), на магістратурі — щонайменше 8 годин.
• Індивідуальний навчальний план може передбачати річне навчальне навантаження в обсязі не менше 30 та не більше 80 кредитів ЄКТС.
• Строк навчання може бути скорочено не більше ніж на 25 відсотків шляхом збільшення кількості кредитів протягом року навчання. Тобто закінчити бакалаврат можна буде за 3 роки або поєднати навчання з роботою і завершити за 6–8 років.

Депутатка зауважила, що до другого читання із законопроєкту вилучили «контроверсійні норми» щодо скасування заочної та вечірньої форм здобуття освіти.