Справа Шеремета: Суд відправив добровольця Антоненка під варту

Печерський суд Києва взяв під варту на два місяці без можливості внесення застави військового, музиканта Андрія Антоненка на позивний Riffmaster. За даними слідства, Антоненко, «захопившись радикальними націоналістичними настроями, вирішив створити організоване збройне угруповання», щоб вчинити вбивство журналіста Павла Шеремета 20 липня 2016 року. Про це передає Громадське з зали суду.

Як вважає слідство, Антоненко був організатором вбивства і долучив до нього хірурга з Охматдиту Юлію Кузьменко та військову медсестру Яну Дугарь, яким також раніше обрали запобіжний захід.

У разі доведення вини йому загрожує до 15 років або довічне позбавлення волі.

Прокуратура клопотала про арешт на два місяці, без можливості внесення застави, наголошуючи на ризиках втечі, тиску на свідків, знищення речових доказів та ухиляння від слідства. Захист Антоненка заперечував проти задоволення клопотання.

Сам підозрюваний зазначив, що він не схожий на того чоловіка, який вказаний на відео, а також, що про Шеремета дізнався тільки під час обшуків.

Як стверджує слідство, Андрій Антоненко, «захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси, розмежування суспільства за принципом національної належності, прагнучи зробити свої погляди об'єктом уваги громадськості, перебуваючи на території АТО, з-поміж осіб, які вміють поводитися зі зброєю та вибуховими предметами, вирішив створити ОЗГ, щоб в її складі вчинити вбивство Павла Шеремета».

За версію слідства, Антоненко, взявши на себе функції організатора та керівника угруповання, здійснював загальне керівництво діями всіх учасників групи: розподілив між ними ролі, керував діями членів групи, підшукав і придбав бойові припаси та інші знаряддя і засоби необхідні для вчинення вбивства, забезпечив учасників групи транспортом, встановлював час вчинення злочину, здійснював збір та аналіз інформації про Шеремета. Він та інші фігуранти начебто спостерігали за Павлом, місцем його стоянки, камерами спостереження неподалік будинку.

Для вчинення вбивства, за версію слідства, учасники групи незаконно придбали у невстановлених осіб електродетонатор ЕДП-р, вибухову речовину «гексоген» та вражаючі елементи протипіхотної міни МОН-50, а саме циліндрики, з них виготовлено саморобний вибуховий пристрій, який згодом прикріпили до автомобіля Subaru, на якому 20 липня 2016 року вирушав на роботу Павло Шеремет. Також сторона обвинувачення заявила, що слідством встановлено, що напередодні обшуків у Антоненка підозрюваний передав на зберігання іншій людині міну МОН-50.

Інша підозрювана — військовослужбовиця Яна Дугарь — за даними слідства, 18 липня 2016 року прибула на вулицю Івана Франка у місті Києві, де перевіряла наявність камер та розташування авто.

Відповідно до плану 20 липня 2016 Антоненко та Юлія Кузьменко, прихопивши з собою заздалегідь підготовлений вибуховий пристрій, приблизно о 2 годині 34 хвилини прибули на вулицю Івана Франка. Виявивши там автомобіль Subaru, Кузьменко підійшла до нього та прикріпила вибуховий пристрій до днища з боку водія. Після цього Кузьменко та Антоненко залишили місце злочину.

Задля доведення злочинного умислу до кінця, Кузьменко, попередньо прихопивши із собою рюкзак зі спортивним костюмом, 20 липня 2016, приблизно о 7 годині прибула на вулицю Івана Франка та на території занедбаного будинку 17 переодягнулася у спортивний одяг. Приблизно о 7:21 вона підійшла до будинку 12, в якому проживав Шеремет і спостерігала за автомобілем Subaru. Приблизно о 7:42, Кузьменко, побачивши, що Шеремет вийшов з будинку та сів в авто, повернулася до занедбаного будинку, де спостерігала за рухом автівки. У цей час Шеремет почав їхати до перехрестя Богдана Хмельницького. Переконавшись, що автомобіль від'їхав на безпечну відстань від неї, Кузьменко, за версією слідства, дистанційно вчинила вибух автомобіля. Після вибуху Кузьменко переодягнулася у попередній одяг та покинула місце злочину.