Рівень води в Десні на Чернігівщині впав до історичного мінімуму
Рівень води у річці Десна у межах Чернігова зараз становить 145 см, що є найменше за всю історію спостережень і на 5 м нижче за норму для цієї пори року. Про це повідомляє Чернігівська обласна державна адміністрація.
«Станом на ранок 4 травня маємо показник 145 см над «0» поста. Для порівняння, нормальним середнім рівнем для Десни в цей період вважається 680 см над «0» поста. Адже зазвичай щороку на цей час припадає пік весняної повені», — йдеться у повідомленні.
Там зазначають, що зараз метеорологи «б’ють на сполох» — різниця з нормою складає понад 5 метрів. Подібна ситуація і на інших територіях області.
В ОДА переконують, що повінь цього року взагалі відсутня — вода на заплаву не вийшла в жодному місці. Немає ні нерестовищ, ні санітарного очищення річки. Десна живиться виключно ґрунтовими водами. Дощі, які останніми днями пройшли на Чернігівщині, ситуацію не поліпшили — рівень води в річці піднявся на 1 см.
«За 140 років спостережень така ситуація зафіксована вперше. Найбільше непокоїть те, що влітку, за певних погодних умов — недостатній кількості опадів і надвисоких температурах — вода в Десні може впасти до критичного рівня. За попереднім прогнозом, — до 50-70 см над нулем поста. При більш сприятливих умовах — коливатиметься від 120 до 150 сантиметрів», — розповів голова ОДА Андрій Прокопенко.
За його словами, Деснянське басейнове управління водних ресурсів намагається по максимуму зберегти водний баланс в області. Для утримання води в річищах каналів опустили затвори всіх 1 715 водорегулювальних споруд, які є на балансі управління.
Завдяки цьому обсяг води в 75 каналах річок «більш-менш достатній» — 10 мільйонів кубометрів. У першу чергу, нею забезпечуватиметься питне водопостачання, після нього — аграрний сектор.
Через аномальне зневоднення водойм в області постає питання належного оформлення та утримання внутрішньогосподарських меліоративних систем. Свого часу вони належали колгоспам і підлягали безоплатній передачі у комунальну власність.
«Більшість цих систем і досі не має відповідної документації й залишається безгосподарською. Це також створює дисбаланс гідротехнічного режиму і призводить до неконтрольованого осушення територій», — додали в ОДА.
Окрім природних в ОДА вказують і на певні рукотворні чинники, що поглиблюють водну кризу. Значну шкоду водоймам завдають стихійні розорення луків та пасовищ при провадженні господарської діяльності в прибережних захисних смугах.
Щоб запобігти негативним наслідкам для навколишнього середовища, при ОДА створили спеціальну робочу групу з представників Держекоінспекції, Держгеокадастру та Деснянського басейнового управління водних ресурсів. Фахівці вивчають ситуацію по територіях, де вже зафіксовані порушення. Перший рейд запланований на 5 травня.