Нинішня влада тягне нас у "совок" та намагається українцям створити уявлення про цей час як про "золотий вік", коли все було "добре і якісно" - Забужко

Нинішня риторика влади України свідчить про те, що країну повертають у радянську епоху. Таку думку висловила письменниця Оксана Забужко в інтерв’ю Апострофу, обурившись тим, як українцям намагаються підмінити цінності й орієнтири.

«В Україні зараз формують "шлунково-кишкову" національну ідентичність. Це поворот до СРСР. Молоде покоління не знає про Радянський Союз в його останні десятиліття, не відбувається ця, так би мовити, трансмісія пам'яті. Нас тягнуть у 1970-1980-ті і про них намагаються нам створити уявлення як про "золотий вік", коли все було "добре і якісно". Якщо зайти на будь-який паблік у соцмережах із радянськими фото, ви зразу отримаєте цілу хвилю ботів, які розповідають про те "какую страну проср*ли". Це ще один мем – вони бувають не лише сучасні. "А какоє всьо било качествєнноє. А мороженноє какоє вкусноє, а ГМО нєбило"», – обурилася письменниця.

З тією ж метою, на її думку, на українському телебаченні протягом 20 років показували "Іронію долі": щоб люди впадали в ностальгію за часами молодості, забуваючи про злидні й вічні черги тієї епохи.

Забужко підкреслила, що подібні відгомони вона побачила і в гучній новорічній промові президента Володимира Зеленського.

«Оця новорічна промова нібито президента, де не було ні прапора, ні жодних символів, із меседжем "яка різниця, як називається вулиця, якщо вона заасфальтована" – це риторика брежнєвської доби. Це риторика всіх тогочасних фільмів. Це головна аксіома на рівні мема. Це те, що в кінці фільму "П'ять вечорів" пафосно виголошує Людмила Гурченко, дивлячись красивими очима в кадр: "Только бы не было войны!.. Только бы не было войны!.. Только бы не было войны!.."» – провела паралелі письменниця.

«Це закладка, це прошивка. Це говорилося з усіх екранів, усіх репродукторів: "Какая разница?! Хлебушек есть? Главное, чтобы войны не было! Спасибо партии и родному советскому правительству за заботу!". І ще випустять якусь ткачиху на сцену, яка розповість, що їй квартиру дали – і люди сидять, слухають, опустивши очі, і думають, коли їх додому відпустять», – додала вона.

Підсумовуючи, Забужко підкреслила, що на нинішньому етапі українському суспільству знову нав’язується така модель поведінки.

«Зараз відбувається повернення замусюрханого, смердючого, голодного, обдертого і приниженого "совка" 1970-х років, який розповідає, що "будет хорошо! Лишь бы перестать стрелять и помириться с Россией – и все будет хорошо!". Це саме та ідеологема. Це не нова ідентичність. Це совкові меми», – резюмувала письменниця.