Перекази на суму понад 5 тисяч гривень будуть дозволені тільки після ідентифікації - НБУ

В Україні набуває чинності Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних зло­чинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Цей закон змінює правила грошових переказів. Про це повідомляє пресслужба Нацбанку.

Так, З 28 квітня 2020 року встановлюються оновлені вимоги до переліку інформації про платника та отримувача.

Якщо досі україн­ці могли переказувати одне одному до 15 тисяч гривень без ідентифікації, то тепер сума зменшується до 5 тисяч гривень. Доведеться «засвітитись» і власникам електронних гаманців.

Що ближче до набут­тя чинності нового зако­ну про фінмоніторинг, то більшими чутками він обростає. Наприклад, з’явилась інформа­ція, що після 28 квітня платіж­ні системи в Україні взагалі не зможуть працювати - у країні ка­рантин, а люди не зможуть дис­танційно заплатити навіть за комуналку… Однак в НБУ ці чут­ки спростували. Відповідно до роз’яснень Нацбанку, вимоги за­кону не поширюються на:

• сплату житлово-комуналь­них послуг, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових зборів та платежів (незалежно від суми);
• сплату кредиту у сумі до 30 тис. грн;
• перекази для оплати това­рів і послуг, що здійснені плат­ником за допомогою платіжної картки (або іншого електронно­го платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
• всі готівкові перекази в межах України у сумі до 5 тис. грн;
• зняття коштів з власного рахунку.

Так, тепер, аби перекину­ти комусь на картку суму понад 5 тисяч гривень, не достатньо буде просто засунути у термінал відповідну кількість готівки. Це можна буде зробити або в касі банку, показавши документи, що засвідчують особу, або дистан­ційно з власної картки. Фактич­но, це може стати ударом для тих, хто перепродує товари че­рез соцмережі чи маркетплейси, але не зареєстрований як ФОП.

«Закон вб’є ринок "сірих" електронних грошей. Так, він зобов’язує розкрити власників електронних гаманців. Непри­пустимо, щоб електронні гроші використовувались для тіньових операцій, — зазначила перша за­ступниця голови НБУ Катери­на Рожкова. — Ми пропонуємо спрощену модель ідентифіка­ції для власників гаманців: по­трібно віддалено надіслати ко­пії документів та фотофіксацію клієнта з його особистими доку­ментами».

Наразі банкам дали три міся­ці перехідного періоду для нала­годження систем ідентифікацій та верифікації клієнтів. Зокре­ма, для дистанційної ідентифі­кації можна буде використо­вувати BankID, кваліфікований електронний підпис, відеотран­сляцію, дистанційне зчитуван­ня даних через NFC, платіж на окремий рахунок банку з осо­бистого рахунку клієнта.

Роз­глядають також можливість про­водити ідентифікацію, через зчитування інформації з біоме­тричного закордонного паспор­та чи внутрішнього паспорта у формі ID-картки. Для цього ко­ристувач має мати спеціаль­ний додаток у смартфоні. При цьому система ідентифікації за­лежатиме і від суми операцій. Якщо загальна сума видатко­вих операцій клієнта не переви­щує 40 тисяч гривень на місяць та 400 тисяч на рік, можна буде застосовувати спрощений ре­жим ідентифікації.

Банки тепер прискіпливіше ставитимуться до підозрілих фінансових операцій, оскільки штрафи за неналежне виконан­ня фінмоніторингу суттєво зрос­ли. Зокрема, для банку макси­мальний штраф за порушення фінмоніторингу може сягати 5 мільйонів євро.

Крім того, тепер функції фінмоніторингу покла­датимуть і на платіжні системи.

Джерело: Високий замок