Правозахисники відтворили хронологію теракту в Оленівці
«Медійна ініціатива за права людини» відтворила події масового вбивства полонених бійців «Азову» в окупованій Оленівці на Донеччині в ніч проти 29 липня 2022 року.
Про це йдеться на сайті МІПЛ.
Поспілкувавшись зі свідками, правозахисники встановили, що 26 липня 2022 року в бараках «азовців» з’явилися охорона зі списками в руках.
Імена зачитував «днрівець» із позивним «Третій» — це колишній український військовий, який зрадив присязі, зазначили свідки. Деякі опитані МІПЛ, колишні військовополонені, називали його «начальником дисциплінарного ізолятора (ДІЗО) колонії».
Серед тих, чиї прізвища були в списку, — представники різних підрозділів «Азову», як рядові, так і офіцери. Досі не зрозуміло, хто і як їх обирав, але в списках були лише «азовці», представників інших військових частин туди не вносили.
Далі «азовців» перевели до новоствореного бараку, який до цього був цехом металообробки. Щільно по всьому бараку стояли двоярусні залізні ліжка.
Увечері 28 липня 2022-го, напередодні теракту, охорона наказала всім залишити периметр, не дозволивши ночувати на вулиці.
Приблизно о 23:30 28 липня пролунав перший вибух: щось впало за територією колонії.
«Я ще не спав. Спалах був дуже довгий. Я поглянув на вікна — чи всі цілі. Були цілі», — розповів військовий із позивним «Лемко».
Інший військовий із позивним «Хасан» сказав, що майже впритул до території виправної колонії росіяни розташували свою військову техніку.
«Ми постійно чули Мар’їнку: літаки, арту. У нас у 9-му бараці був “телевізор” — із вікон тієї кімнати ми бачили, що прилітало. Поруч стояли "Гради", "Сонцепьок". "Гради" працювали майже щодня. І наші періодично по них влучали. Було красиво», — згадав «Хасан».
Другий вибух, уже в бараці, пролунав о 23:45. «Лемко» розповів, як прокинувся від того, що тіло пече та стікає кров’ю.
«Вогонь був усюди, черепиця звисала. Об моє ліжко, яке розташовувалось приблизно посередині бараку, вдарилась частина даху. Я зрозумів, що трохи обгорів, плюс у мене було дуже багато уламкових поранень», — сказав він.
Військовий Кирило Масалітін із позивним «Масло» зазначив, що було три вибухи.
«Поки я стояв і не міг зрозуміти, що відбувається [після другого вибухи], пролунав третій вибух. Мене збило вибуховою хвилею, я впав під ліжко», — згадав Масалітін.
За словами «азовців», із бараку був один вихід — через вибиті вибухом ворота та двері з ними поряд, проте в стіні ще утворилась діра — в ближньому лівому куті бараку.
«Хто міг, повернувся до бараку витягувати хлопців, навіть "200-х". Повернулися, аби хоча б тіла вціліли», — сказав «Лемко».
«Хасан» додав, що поранених намагалися дотягнути ближче до головного входу в колонію. Адміністрація не робила нічого, аби загасити пожежу або врятувати поранених, наголосили військові.
Приблизно між 02:00 та 03:00 годинами ночі 29 липня на алею вздовж зовнішньої стіни колонії пустили полонених медиків.
«До того, що ми там побачили, неможливо бути готовим. Уся алея була залита кров’ю. Люди просто повзли, я такого ніколи в житті не міг уявити. У декого була травматична ампутація кінцівок, глибокі рани черевної порожнини, пошкодження голови, численні уламкові поранення», — розповів медик, який потрапив у полон на заводі імені Ілліча у квітні 2022 року разом із 36-ю бригадою морської піхоти.
Він додав, що медиків пустили до поранених тільки через годину-дві після підриву.
Медик також зауважив, що в той момент, коли помирали «азовці», керівництво колонії байдуже стояло за парканом, не хвилюючись через можливі повторні влучання.
Під ранок на територію заїхали КАМАЗи. Важкопоранених військовополонених почали вивозити до лікарень Донецька приблизно о 05:00 вантажівками, а не каретами швидкої допомоги.
Зранку 29 липня 2022 року з’явилися перші списки від міноборони рф. У них були прізвища 53 імовірно загиблих та 75 імовірно поранених українських військовополонених.